Медикаментозне лікування ендометріом: як дієногест впливає на оваріальний резерв, розмір кіст та біль, пов’язаний з ендометріозом?
Матеріал підготовлено на основі публікації Muzii L., Galati G., Di Tucci C., Di Feliciantonio M., Perniola G., Di Donato V., Benedetti Panici P., Vignali M. Medical treatment of ovarian endometriomas: a prospective evaluation of the effect of dienogest on ovarian reserve, cyst diameter, and associated pain. Gynecol Endocrinol. 2019 Jul 14:1-3.
Ендометріоз є поширеним захворюванням серед жінок репродуктивного віку і часто асоціюється з безпліддям та тазовим болем. Ендометріоїдна кіста (ендометріома) діагностується у 17-44% жінок з ендометріозом. Тактика ведення пацієнток з ендометріомами може включати медикаментозне лікування, хірургічне втручання, екстракорпоральне запліднення або комбінацію вищезазначених опцій, що залежить переважно від супутніх клінічних симптомів. Медикаментозне лікування рекомендоване в якості терапії першої лінії у пацієнток ендометріозом.
В мета-аналізі, опублікованому Raffi et al. у 2012 році повідомлялося про зниження рівня антимюллерового гормоному (АМГ) на 34% після лапароскопічної ексцизії ендометріом. Поряд з цим очікувальна тактика також може бути пов'язана зі зменшенням оваріального резерву, зокрема Kasapoglu et al. повідомили про зниження рівня АМГ та числа антральних фолікулів (ЧАФ) на 26% і 20%, відповідно, через 6 місяців очікувального спостереження в жінок з ендометріомами (середній діаметр кісти 4,6 см), тоді як у групі здорових жінок було зафіксовано зменшення лише на 7% протягом того ж «часового проміжку». На сьогодні не досліджено вплив медикаментозної терапії на оваріальний резерв за наявності ендометріоми.
Дослідники із Італії провели дослідження впливу медикаментозного лікування ендометріозу на розмір ендометріоїдних кіст, пов’язаний з ними біль, та оваріальний резерв, який оцінювали шляхом підрахунку числа антральних фолікулів (розміром 2-10 мм) на 2-3 день менструального циклу та оцінки рівня АМГ. У цьому перспективному дослідженні 32 пацієнтки (33,2 ± 6,1 роки) з односторонньою ендометріомою, та пов’язаним з нею тазовим болем, отримували дієногест (2 мг/добу) протягом 6 місяців. Перед початком лікування та через 6 місяців лікування було проведено оцінку діаметра ендометріоми та ЧАФ за допомогою трансвагінальної ультрасонографії, рівня АМГ та інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Середній діаметр кісти становив 4,0 ± 1,3 см до початку лікування та 2,4 ± 1,2 см після 6 місяців лікування (p<0,0001) (таблиця), зменшення діаметру кісти склало 40%, а об'єму - 79% (з 33,5 до 7,2 мл). Середній показник по ВАШ становив 6,3 ± 2,0 мм, зі значним зменшення через 6 місяців (0,9 ± 1,0, p<0,0001). ЧАФ в ураженому яєчнику збільшилось з 4,2 ± 2,8 до 8,6 ± 4,2 через 6 місяців лікування (105%; p <0,0001). ЧАФ в ураженому яєчнику було значно нижчим, ніж в контралатеральному на момент включення пацієнток в дослідження (p<0.0001), тоді як ЧАФ між двома яєчниками суттєво не відрізнялися після 6 місяців медикаментозної терапії (p=0,86). Рівень АМГ суттєво не змінився від початкового рівня до завершення лікування (середнє значення: 3,40 ± 2,32 нг / мл vs 2,80 ± 1,90 нг / мл, p=0,27).
Таблиця. Оцінка розміру кіст, інтенсивності болю та маркерів оваріального резерву до та після лікування дієногестом (2 мг)
| Характеристика | Початково | Через 6 місяців терапії з використанням дієногесту | р-значення |
|---|---|---|---|
| Діаметр кісти (см) | 4,0 ± 1,3 | 2,4 ± 1,2 | <0,0001 |
| ЧАФ в ураженому яєчнику | 4,2 ± 2,8 | 8,6 ± 4,2 | <0,0001 |
| ЧАФ в неураженому яєчнику | 7,6 ± 3,9 | 8,5 ± 4,3 | 0,38 |
| АМГ (нг/мл) | 3,40 ± 2,32 | 2,80 ± 1,9 | 0,27 |
| ВАШ (мм) | 6,3 ± 2 | 0,9 ± 1 | <0,0001 |
Автори дослідження вказали у висновку, що медикаментозне лікування з використанням дієногесту значно зменшує розмір ендометріом та супутні больові симптоми, тоді як оваріальний резерв зберігається зі значним збільшенням ЧАФ та незначним зниженням рівня АМГ. Однак, враховуючи невеликий розмір вибірки досліджуваних пацієнток необхідні подальші дослідження для підтвердження отриманих результатів. Приймаючи до уваги отримані дані, автори дослідження зазначають, що на відміну від значного зменшення оваріального резерву, про який повідомляється при очікувальному спотереженні, медикаментозне лікування може бути запропоноване навіть у випадку безсимптомних ендометріом, оскільки дозволяє зберегти оваріальний резерв.
Якщо Ви бажаєте отримати повнотекстову публікацію (англійською мовою) для Вашого особистого використання, відправте запит
MA-M_VIS-UA-0009-1_18 Dec 2019
Ознайомитись з умовами використання сайту та положеннями про конфіденційність.